Мир привычен …

Мир привычен,но непонятен,
Как не велик прогресс,
Во Вселенной много белых пятен,
На Земле они также есть.
Земля виток за витком кружится,
Терриконами шахт тянется ввысь –
К иным мирам сигарой взвился
Наш посланец и наша мысль.
Мы буравим земную твердь,
Стрелой пронзаем атмосферу,
Мы рвемся вперёд, презирая смерть:
Рвёмся в иную сферу,-
Счастья благим делам!

Мій Кампф, чи все ж таки-моя Боротьба?

Книга друга.
Фрагмент 1
Кар-рау-ул! спасайся, хто може.
Якщо відокремлювати (протиставляти) народ і уряд (ке-рівництво),мовляв,люд російський не винен, що їх країна така
агресивно-войовнича, то ми не тільки брешемо самі собі, а ще
й дуримо свій народ, своїх людей.Яке керівництво(яка держава), такий і народ; і навпаки.Руські (не кажу,росіяни, бо в РФ заведено всіх мешканців так йменувати)настільки за-в`язли в шовіністичному чванстві, настільки завважали себе народом-месією, що ладні не тільки душі занапастити, а й зап-росити самого диявола на трон -аби втішитися у своїй самовеличі.Це ж яку душу і яке серце треба мати, щоби ненави-діти ввесь білий світ! ШТАТИ (НАТО) – злі вороги;молдовани – дебіли;азіати – бабаї, звірі; українці – продажні; і т.д., і т.п.. Кого ж ми зрадили? Ах, дивізія “Галичина”… Добре …
А чи не росіянський генерал Власов “здав” цілу армію? То чия
нація більш зрадлива? Як кажуть, чия б корова мичала, а моя
мовчала б.
За що ж руські не люблять, мало того, ненавидять Захід?
(Навмисне пишу “руські”, а не “росіяни”).Якщо в імперії 90%
руських підтримує політику Путіна, то це лише частка населення,
адже навряд чи хто з іноплемінних підтримує великодержавну па-раною – самі потерпають.
Чи не все почалося з Чечні? США своїм, скажімо так, наду-маним вторгненням в Ірак розв`яли Путіну руки, мовляв, комусь
можна покарулесить, а я що – рижий? Далі – Грузія. Якщо не зупинити в Україні, наступним буде Євросоюз.
Чому саме в ШТАТАХ вбачається ворог? Якщо порівняти історично США і Росію, ці формації мають одну спільну рису: здійснилися за рахунок колонізації. На цих територіях вони не проживали споконвік,фомувалися як народ, як нації, грубо гово-рячи,із різношерстя.Як на американський континент навалилася тьма різного люду та заходилася нищити аборигенів, так і руська нація усталювалася із різних племен та народностей, із тою ли- ше різницею, що корінне населення – індіанці, були винищені, а
ввесь, скажімо так, неруський люд – примусово асимільовано. Звідси вкореніла ментальність і психологія: хватай все, що ба-
чиш, бий всіх підряд – ні з чим і ні з ким не рахуйся. На цьому
схожість і закінчується.
Хоча ШТАТИ і нав`язують свій спосіб життя,ця нав`язли-вість не безпардонна і в своєму процесі майже безболісна, а в своїй завершеності – наявно виправдана.А що принесла чи привно-сить завойованим народам Росія? Кажуть (самі про себе),принесли
прогрес та суспільну організацію, буцімто ви – марійці, удмурти,
евенки (іт.д.)блукали неприкаяно віками землею, а от ми наявили-ся, і ви стали ццивілізованими.Нав`язали свою мову, свою “куль-туру”, та чи перейнялися подібними турботами підкорені?Своє втратили, це точно. Щось не видно, щоб на культурно-мистецькому
тлі РФ фігурувала азіатська кров.Можна з упевненістю констатува-ти,що російська імперія знищила десятки народів і народностей, утворивши на їх місці купку популяцій-мутантів, що свої особ-
ливості втратили, а чужих не сприйняли.Так, вони стали іншими, але не руськими. І ніколи не стануть.І не тому, що руські,бо-рючись за расову чистоту, неприпускають кровозмішання, а тому,
що жовті самі цього не допустять. І не расизм буде тому причи-ною, а елементарне призирство.Бо руські стільки їм сала під шкіру залили, що на віки вистачить … Отож, як бачимо, не тільки Захід у ворогах ходить.

Шорох листьев.

Шорох листьев под ногами прохожих
Тусклый свет фонаря,
Столько дней есть унылых, негожих,
Сколько есть их у ноября.
Может, я ошибаюсь?
Да, это так!..
В сумерках дня иду, улыбаясь,
Люди смотрят – чудак!..
До недавней поры я считал,
Тоскливей осенних нет дней,
Но вчера судьбу повстречал –
Вот иду на свидание с ней.
Что порывы нам ветра
В перемешку с холодным дождем,
Снег пусть идет хоть до завтра,
Всёравно мы друг-друга найдём.

Мені здалося.

Мені  здалося, що  зима
давно скінчилась,
і ти вернулася сама …
то все приснилось.
Напевне, ти була права,
коли сказала:-
Ти скошена гірка трава,
яка зів`яла.
Чи дожидатися мені весни,
тепер не знаю,
бо може статися тебе
я не впізнаю.

Привет, мир!

Добро пожаловать на Eto-ya.com. Это ваша первая запись. Её можно отредактировать, удалить или сделать видимой только вам, а затем наполняйте свой сайт!

Вы можете создавать свой сайт в виде блога (дневника, журнала — при этом записи располагаются по дате создания — самые новые выше, их можно группировать по рубрикам или назначить им метки), или как совокупность страниц — без отметки даты, или то и другое. Можно вставлять картинки, закачивая их с своего компьютера или добавив тэг изображения и т.д. При помощи плагинов можно расширить возможности сайта, например, встраивать видео, музыку, создать опрос или анкету.

Если у вас уже есть блог где-либо в другом сервисе, вы можете перенести записи из него в ваш блог в Eto-ya.com через “Инструменты” — “Импорт” при помощи файла экспорта или любого файла формата RSS 2.0.

На вашей начальной странице, по умолчанию, отображается несколько последних записей. Если вам нужно, чтобы на начальной странице была постоянная информация, то можно назначить одну из страниц в качестве начальной.

Удачи!